Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні присвячується...  

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 рр. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів... Протягом всієї історії людства голодомор вважається найбільшою трагедією.

Центральна міська бібліотека не може стояти осторонь болючої теми та пропонує ознайомитися з  матеріалами бібліотечного фонду про Голодомор на виставці «Терновий вінець народу».

На книжковій виставці представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.

Особливу увагу хотілося б звернути на книгу Володимира Верстюка «Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933». В ній у стислій формі розповідається про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив в 1932-1933 роках український народ. Автор розкриває тло трагедії, наголошує на її штучності.

У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. 
Книга  написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців. Один із розділів виставки присвячений хроніці голодоморів і політичних репресій в Запорізькій області.

Запорізький національний том «Національної книги пам’яті жертв голодомору в Україні» присвячений саме цим трагічним подіям у Запорізькому регіоні. Його першу частину складає документально підтверджені свідчення людей, що померли протягом 1932-1933 рр. Другий розділ включає документи, які розкривають механізм Голодомору на Запоріжжі. До третього розділу ввійшли свідчення людей, що пережили Голодомор, або дізналися про нього від своїх близьких. Ці матеріали, представлені в обласному томі, переконливо доводять, що штучний голод 1932-1933 років зібрав жахливий урожай і на запорізькій землі.

Прошу, у серці запаліть
        Скорботи полум'я священне
       Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!
                                                                                                        Наталка Тривайло