 Як умру, на світі запалаєПокинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
В ночі запалений, горітеме удень.
Ці слова належать відомій українській поетесі, славній дочці українського народу Ларисі Петрівні Косач – Лесі Українці.
Рано обірвалася її пісня. Безжально коротка відстань в 42 роки лягла від першого ранку мальовничої природи українського Полісся, де народилася Леся, до останньо го сонця далекого гірського Сурамі, де велика поетеса спочила навіки.
Це була людина виняткової мужності й духовної краси. Великий поет України, жінка з трагічною долею, вона увійшла в свідомість поколінь як символ незламності й боротьби.
Є люди схожі на зірки. Все їхнє коротке тернисте життя – невпинне горіння. І хоча Лесі Українки немає серед нас, але її поезія продовжує зігрівати наші серця, лунати зоряною піснею…
 Традиційно наприкінці лютого в Україні відзначаються Лесині дні.
В читальному залі центральної міської бібліотеки ім. М.Лермонтова 24 лютого проходив літературно-музичний вечір «Хотіла б я піснею стати», присвячений 141-й річниці з дня народження великої української поетеси Лесі Українки.
Гостями вечора були учні та вчителі педагогічного ліцею «Творчість», бібліотекарі міста, шанувальники творчості Лесі Українки.
Працівниками читального залу була підготовлена інсценівка з життя Лесі Українки. На дійстві були використані уривки із творів великої поетеси та записи ліричних пісень на її вірші у виконанні співців України. Звучала її поезія, листи до рідних та коханих у виконанні бібліотекарів та читачів.
 Особливо проникливою була учениця 2 класу Олена Стрюкова у ролі «маленької Лесі». Головна ідея інсценівки полягала в тому, що маленька Леся передає один з символів українського народу – віночок, дорослій Лесі. Цікавими для присутніх вечора були фрагменти з сучасної вистави «Ведьма по имени Мавка» за мотивами драми Лесі Українки «Лісова пісня».
Здається, всю силу почуття, весь свій поетичний дар віддала Леся Українка лісовій міфологічній істоті – Мавці. Сила Мавки в невмирущому коханні, вся глибинна суть образу Мавки в її ж словах:
…Я жива! Я буду вічно жити!Я в серці маю те, що не вмирає…
 Ліризму заходу додала пісня про матір у виконанні студентки Мелітопольського училища культури.
Всі прихильники творчості Лесі Українки могли звернутися до книжково-ілюстрованої виставки «У Лесиній пісні живе Україна моя», оформленій в читальному залі. На виставці представлені твори поетеси, біографічні та літературно-критичні видання, сценарії виховних заходів. Частина матеріалів виставки ілюструє історію написання драми-феєрії «Лісова пісня». У 2011 році виповнилось 100 років з часу написання цього твору.
Присутні літературно-музичного вечора насолоджувалися поезією поетеси та музикою її творів.
| 
