Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?

15 листопада в читальному залі Центральної міської бібліотеки ім. М. Лермонтова відбулась година-реквієм «Запалимо свічку», присвячена Дню пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр. 

Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-33 рр., шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. 

Бібліотекарі читального залу підготували цікаву розповідь та мультимедійну презентацію про страшну трагедію, яка спіткала український народ, про генофонд українського народу, підірваний Голодомором 1932-33 рр. Немає на Україні села, де б голод не залишив своїх слідів. Здавна наша країна була багатою та родючою землею. І хіба можна було уявити, що колись народ-хлібороб помре на чорноземах від голоду? Не було ж ні війни, ні потопу. Як же це сталося, що вмирали селяни і їх діти?

Гості заходу, студенти Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького та доцент кафедри соціології Наталя Глєбова взяли участь в акції пам’яті - кожен з них запалив свічку на згадку про ці страшні сторінки історії нашого народу. Свічки, які горіли на столі, символізували наш біль, жаль і глибоке усвідомлення великого нещастя нашого багатостраждального народу, а також надію на те, що подібне ніколи не повториться ніде на Землі. На завершення заходу була вшанована пам'ять жертв Голодомору хвилиною мовчання.

 $ 

Співробітники читальної зали підготували виставку-інсталяцію та книжкову виставку «З присвятою замордованим Голодомором» до 85-річчя трагедії Голодомору в Україні. На ній представлені видання, які розкривають головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, що пережив український народ в 1932-33 рр. Один з розділів виставки «Пам’ятати, щоб жити» присвячений пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в Запорізькій області. 

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Такі заходи лишають глибокий слід у людських душах та серцях. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.