Штанько Пилип Феофанович

110 років від дня народження Штанька Пилипа Феофановича (1905-1993), Героя Радянського Союзу, після війни жив в Мелітополі

Пилип Феофанович Штанько народився в 1905 році в сім'ї селянина, займався сільськогосподарською діяльністю. У 1927 році проходив строкову службу в Червоній Армії. У 1930 р. закінчив Київську школу червоних командирів. Командував ротою, батальйоном, був помічником начальника штабу стрілецького полку. З серпня 1938 р. служив начальником організаційно-мобілізаційного відділу штабу КОВО (Київський особливий військовий округ).

На початку війни П.Ф. Штанько продовжив службу в штабі округу, здійснював мобілізацію особового складу і засобів промисловості в Червону Армію. У серпні - листопаді 1941 року - слухач Вищих стрілецько-тактичних курсів удосконалення командного складу піхоти. З листопада 1941 року - знову на фронті, начальник штабу 444-го стрілецького полку 108-ї стрілецької дивізії 5-ї армії. У бою 18 березня 1942 р. був поранений.

Після лікування командував стрілецьким полком, пізніше мотострілецькою бригадою танкового корпусу. За цей час був поранений ще двічі. У серпні мотострілецька бригада під командуванням Пилипа Штанька зіграла важливу роль у боях за визволення Румунії. Завдяки вмілому командиру бригада захопила Ойтузькій перевал і забезпечила радянським військам вихід в Трансільванію.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм полковнику Штаньку Пилипу Феофановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував служити в Радянській Армії до 1955 року.

Полковник П.Ф. Штанько нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, медаллю «За відвагу» та іншими медалями.

Після виходу в запас жив у Мелітополі.

У 1993 році молоді люди під виглядом, що цікавляться історією,  ввійшли до нього в довіру і вкрали нагороди. Пилип Феофанович не виніс ганьби і застрелився 20 квітня 1993 року.

22 жовтня 2013 р. до річниці визволення Мелітополя від фашистських загарбників на будинку, де жив П.Ф. Штанько (вул. Кірова, 51),  встановлено меморіальну дошку.

Ім’я Пилипа Феофановича Штанька увічнене на Алеї Героїв Радянського Союзу в Мелітополі.

Література про життя та діяльність

     Штанько Филипп Феофанович // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ. / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 244-246.

     По полям и горным тропам  // Подвигом славны твои земляки : рассказы о Героях Советского Союза. – Запорожье, 1962. – С. 326-330.

     Штанько Филипп Феофанович [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=11267  (дата обращения: 31.10.2014). – Загл. с экрана.