Середа, 17.10.2018, 01:32
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна  Мій профіль Вихід Вхід                                                                               
Про ЦБС
Користувачам
Статистика

OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Європа-це ми
BookCrossing
Наші партнери
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук

Пам'ятка читачу: Домна Сидорівна Ботушанська

 
      Жила колись в нашому місті народна поетеса Буковини Домка Сидорівна Ботушанська. Сьогодні вже не багатьом відомо, що вона отримала це звання «заочно», бо хоча її коріння там, «де ліси букові, де Карпати смерекові сині», п’ятдесят три роки практично безвиїзно прожила поетеса серед наших широких залитих сонцем степів. Запорізький край став для неї долею, часткою її серця. І до своєї рідної Буковини вона зверталася лише в віршах.
 
      Домка Ботушанська народилася 18 вересня 1912 року в с. Глибокому на Буковині, яка стогнала тоді під ярмом боярської Румунії, в бідній багатодітній сім'ї. Тому доводилося і корів пасти, і батрачити, і з заздрістю дивитися на своїх подруг, які ходили в школу. Але прагнення до знань не покидало її. Подруги удома навчили її читати і писати. Вірним вчителем її була народна пісня і «Кобзар» Т.Г. Шевченка, який їй в 9 років подарував батько. У 1924 році за допомогою сусідів, які зібрали їй гроші на вступні іспити, вона вступає до школи відразу в четвертий клас, а вже в шостому класі стає відмінницею.
 
    З дитинства вона любила вишивати і малювати, а надалі вчилася у художника Липецького в Чернівцях. Серед книг і брошур, які вона читала, окрім улюбленого Кобзаря, були твори Лесі Українки, Ольги Кобилянської, а також революційна література, яку приносив її батько. Під цим впливом поетеса написала «Нову коляду» і інші твори, в яких відчувався її бунтарський дух. Вперше надрукувала свої поезії в нелегальній газеті «Нове життя».
 
    А надалі був і виступ на шевченківському вечорі, де вона готувала реферат і не побоялася прочитати «Поховайте та вставайте, кайдани пopвiтe...». Після цього Домку і її батька заарештували. Було ще декілька арештів, але це не примусило її мовчати. Вона вірила, що колись її Буковина буде вільна, і це червоною ниткою простежувалося в її творах.
  
    І коли в 1940 році Буковину звільнили від румунських завойовників, то і батько, і вона з радістю сприйняли цю звістку. Вона стала одним з найактивніших авторів газети «Радянська Буковина», де друкувалися її вірші і оповідання. Її творчість не залишилася непоміченою. У 1940 році режисер Ю. Солнцева знімає документальний фільм «Буковина - земля українська», де були кадри і про Ботушанську.
 
     У 1941 році знову загострилася її хвороба: ще в дитинстві Домка наткнулася на залізний цвях, було зараження крові, декілька років вона була прикована до ліжка. Після цього вона залишилася калікою на все життя. Та при цьому Домка не піддавалася смутку. Вона постійно була в творчому пориві, тим більше що поряд з нею були люди, які її підтримували. Так і цього разу Ольга Кобилянська дала гроші на лікування. Домка Сидорівна відправилася на грязі до Криму, але лікування було перервано війною. Назад дорога на рідну Буковину була їй закрита, і їй довелося приїхати в Мелітополь, де вона і провела все подальше життя. Тут вона зустріла художника Онисима Солоненко. Незабаром вони одружилися і разом вже переносили тяготи долі. Виховали двох синів, які стали, як і батько, професійними художниками, а дочка здобула музичну освіту.
 
     Весь цей час з-під її пера виходили оповідання і вірші. Її поезія відрізнялася самобутністю, національним забарвленням, ліричною і музичністю. За життя Домки Сидорівни було видано одну поетичну збірку «Сини весни», яка увібрали в себе все найкраще, що написала вона за довгі роки життя.
 
   Домка Ботушанська багато років була членом мелітопольського літературного об’єднання ім. П. Ловецького. Постійно її твори друкувались на сторінках республіканських, обласних газет. Часто її незабутня поезія з’являлась у нашій міськрайонній газеті «Серп і молот» (нині «Новий день»).
 
   Але найбільше оцінку її таланту дали в рідній Буковині. Її вірші постійно з'являлися в альманахах «Вільна Буковина», «Літературна Буковина», в місцевих Чернівецьких газетах. А в 2001 році вийшла в світ хрестоматія «Письменники Буковини другої половини XIX - пepшої половини XX століття», де поряд з Юрієм Федьковичем, Ольгою Кобилянською стоїть ім'я Домки Ботушанської.
  
   В Мелітополь з Чернівців не раз приїздили студенти держуніверситету, вивчали творчість поетеси, захищали по ній дипломи і навіть дисертації. Їй писали відомі письменники, літературознавці.
 
   Зараз і у нас в учбових закладах стали вивчати творчість цієї талановитої поетеси. Займається вивченням біографії і творчості Домки Ботушанської викладач педагогічного університету Наталія Василівна Зайдлер.
 
    Багато цікавих спогадів про поетесу є у поетів, старих членів літературного об'єднання ім. П. Ловецького Віктора Соломоновича Купермана, Віктора Вікторовича Селезнева, Володимира Семеновича Ломако, Михайла Михайловича Блатника і інших, яким пощастило спілкуватися з Домкою Сидорівною.
 
   Домка Ботушанська пішла з життя 31 жовтня 1994 р. після важкої і тривалої хвороби.
 
   У Домки Сидорівни залишилось ще багато невиданого. І от турботами голови літоб’єднання ім. П. Ловецького вийшла з друку книжечка віршів Ботушанської «Пісні рідної землі». Її іскрометні, сповнені оптимізму і великого гуманізму поетичні твори глибоко западають в душу людей, пробуджують в них найпотаємніші струни прекрасного.
 
Твори
 
Ботушанська Д. Сини весни : вірші та коломийки / упоряд. та авт. вступ. ст. В.Лесина. – Ужгород : Карпати, 1973. – 48 с.
 
Ботушанська Д. Пісні рідної землі : вірші різних років. – Мелітополь, 2006. – 235 с.
 
Ботушанська Д. Вітру з Буковини; Повертає слово… : [вірші] // Великий Луг : поезії. – Запоріжжя, 2002. – С.12 – 13.
 
Ботушанська Д. Вийду на Молочну ; Літо : [вірші] // Я живу в Мелитополе : поэтический сборник. – Мелитополь, 2000. – С.69, 86.
 
Ботушанська Д. Вибрані поезії // Літературний світовид Мелітопольщини : хрестоматія / упоряд. Зайдлер Н.В., Гончаренко О.М.— Мелітополь : Видавничий будинок ММД, 2009.— С. 416-427.
  
Литература про життя та діяльність
 

Богайчук М. А. Ботушанська Домка Сидорівна / Богайчук М.А., Дуб Р.Й. // Енциклопедія Сучасної України. Т.З.-Біо- Бя. - К., 2004.—С. 396.

Кто есть кто на Мелитопольщине : информ.-биогр. сб. – Х. : Факт, 2004 - 519 с.- Из содерж.: Ботушанська Д.С. - С. 471

Демченко Г. "Я з тобою, моя земле, в радості й скорботі" // Новий день. – 2002. – 19 верес. – С. 3.

Демченко Г. Память о ней жива и сегодня // Новий день. – 2002. – 24 верес. – С.3.

Єременко В. Висока пісня про життя… // Ботушанська Д. Пісні рідної землі : вірші різних років. – Мелітополь, 2006. – С. 3-8.

Куценко Н. Народна поетеса [Домка Ботушанська] // Мелітополь літературний.—2011.—№ 4.—С. 12.

Олексенко І. Народні мелодії // Серп і молот. – 1973. – 7 листоп. – С. 4.

Орлов В. „Я з тієї землі, де гори Карпати...” // Мелитопольские ведомости. – 1995. – 26 окт. – С. 8.

Орлов В. З долонь букової землі // Новий день. – 1992. – 17 верес. – С. 3.

Рыбка М. "Хочу слово відшукати…” // Мелитопольские ведомости.—2006.—23-29 авг.—С. 2.

Середа Т. Кобзар у житті та творчості Домки Ботушанської / Т. Середа, В.А. Курманська // Шевченкіана Мелітополя : біографії, інформація, творчість, пошук. – Мелітополь, 2007. – С. 56-59.

Щукіна Н. Любити—це значить діяти // Новий день.—2004.—18-24 берез.—С. 10.

Домка Сидорівна Ботушанська : [некролог] // Новий день. – 1994. – 3 листоп.

 
 *****
 
Гришко А. Посвящается Домке Ботушанской // Новий день.—2004.—18-24 берез.—С. 1.
 
Иглинова Т. Посвящение Ботушанской : [Стихотворение] // Безвременье. – Мелитополь, 1995. – С.90.
 
Вийду я у поле,
Де шумлять жита,
Де в колосі зріє
Доля золота.
До землі коханої
Тепло припаду,
Звуки заповітні
Серцем віднайду,
Переллю їх в слово,
Гляну в далечінь,
Де співає ранок,
Неба голубінь,
Де бере початок
Новочолий день,
Піднесу йому я
Свій вінок пісень.
 
Де ліси букові,
Де струмки бурхливі,
Там стежки знайомі
Крізь життя лягли.
Там моє дитинство
Босоноге ходить,
Там шляхи тернові,
До світла вели.
Де гори Карпати
Смерекові… сині…
Де юність орлина
Сягає зірок,
Там іще блукає
Пісня материна,
там моя колиска
золотих думок.
 
 
Підготувала провідний бібліограф Галина Брага

Сайт створений при підтримці ЕГФ ЗНУ в м.Мелітополі