13 – 95 років від дня народження Нестерова Ігора Костянтиновича (1921-1991), льотчика-винищувача, Героя Радянського Союзу, учасника визволення Мелітополя від фашистських загарбників.
Нестеров Ігор Костянтинович народився 13 червня 1921 року в місті Орел. Закінчив 7 класів школи, школа ФЗУ в Москві. У 1938-1939 роках працював слюсарем-складальником на електромеханічному заводі у Москві, в 1939-1940 - слюсарем на військовому складі і авіазаводі № 120 в місті Балашиха. У 1939 році закінчив Реутовській аероклуб.
В армії з березня 1940 року. У травні 1941 року закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Служив льотчиком у ВПС (у Забайкальському військовому окрузі).
Учасник Великої Вітчизняної війни: у вересні 1941 - серпні 1942 - льотчик і старший льотчик 445-го винищувального авіаційного полку (ППО Москви), у серпні-грудні 1942 - льотчик 11-го винищувального авіаційного полку (Південно-Західний фронт). Брав участь в обороні Москви і Сталінградській битві. 30 серпня 1942 в повітряному бою був поранений у ліву ногу і до листопада 1942 р. перебував у саратовському госпіталі і будинку відпочинку льотного складу Південно-Західного фронту.
У грудні 1942 - травні 1945 - льотчик, старший льотчик, командир ланки, заступник командира і командир авіаескадрильї 31-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Воював на Південному, 4-му, 1-му і 2-му Українських фронтах. Брав участь в Ростовській, Донбаської, Мелітопольської, Кримській, Львівсько-Сандомирської, Дебреценської, Будапештської, Віденської і Братиславської-Брновской операціях. За час війни здійснив 659 бойових вильотів (з них 312 - на розвідку) на винищувачах МіГ-3, Як-1 і Як-9У, в 33 повітряних боях особисто збив 7 і в складі групи 1 літак (за іншими даними - особисто 8 літаків ) противника.
За мужність і героїзм, проявлені в боях. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 р. гвардії лейтенанту Нестерову Ігорю Костянтиновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Після війни до 1949 року служив у ВПС командиром авіаескадрильї і помічником командира авіаполку (в Одеському військовому окрузі). У 1953 році закінчив Військово-повітряну академію (Моніно). Служив заступником командира винищувального авіаполку (у Прикарпатському військовому окрузі). У жовтні 1954 - березні 1955 рр.перебував у закордонному відрядженні в Болгарії в якості військового радника командира винищувального авіаполку.
У 1955-1961 рр. - старший льотчик-інспектор винищувальної авіації в Управлінні бойової підготовки ВПС. У 1961-1977 - старший офіцер, заступник начальника і начальник відділу в Головному управлінні кадрів Міністерства оборони СРСР. З грудня 1977 р. генерал-майор авіації І.К. Нестеров - в запасі.
Жив і працював у Москві. Помер 21 травня 1991 року.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями, монгольським орденем «Полярна Зірка», іншими іноземними нагородами.
В Мелітополі ім’я Героя увічнене на Алеї Героїв Радянського Союзу.
Література про життя та діяльність
Куперман В. На берегах Молочної : нариси про Героїв Радянського Союзу : 50-річчю Великої Перемоги присвячується. Вип. ІІ / В. Куперман, М. Мохов. – Мелітополь : Міська друкарня, 1994. – 100 с. – Із змісту: Очі командування : [І.К. Нестеров]. – С. 66-67.
Нестеров Игорь Константинович // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ. / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 158-159.
Про себе не думали // Серп і молот. – 1969. – 17 січ.
Нестеров Игорь Константинович [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2500 (дата обращения: 30.10.2015). – Загл. с экрана.
