Малюга Николай Семёнович // Вечная слава Мелитопольщины : краткий биогр. справочник / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С.136-137.
Из пылающего танка // Золотые звёзды мелитопольцев / Н.Мохов, В. Куперман. – Мелитополь, 1993. – С. 21-22.
Малюга Николай Семёнович // Подвигом славны твои земляки : рассказы о Героях Советского Союза. – Запорожье, 1962. – С. 169-172.
Эстафета подвига // Лукаш М. Солдаты славы не искали : очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Запорожской области. – Днепропетровск, 1984. – С. 176-180.
Мохов М. Житиме вічно / М. Мохов, В. Куперман // Серп і молот. – 1977. - 5 трав.
Эстафета // Лукаш І. Велике бачиться на відстані : документальні повісті, нариси. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 668-672.
Улица Малюги // Их именами названы улицы : краткий биограф. справочник / сост. и ред. Н. Мохов. – Мелитополь, 2008. – С. 80.
Малюга Николай Семёнович [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=13617
95 років від дня народження Миколи Семеновича Малюги (1918-1945), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Мелітополя, командира танкового взводу
Малюга Микола Семенович народився 7 вересня 1918 р. у Мелітополі в родині робітника. З 1937 р. – студент Мелітопольського інституту інженерів-механіків сільського господарства. У 194 1р. призваний до Червоної армії, з 1942 р. як старшокурсник, був повернутий для закінчення навчання у м. Ашхабад, куди були евакуйовані студенти та викладачі Мелітопольського інституту інженерів-механіків сільського господарства. Працював інженером-механіком в Таджицькій РСР.
У 1943 р. закінчив Харківське танкове училище.
У діючій армії з липня 1943 р. Командир взводу 12-го гвардійського танкового полку 25-ї гвардійської механізованої бригади 7-го мехкорпусу 1-го Українського фронту гв. ст. лейтенант Малюга М.С. за період бойових дій з 8 по14 лютого 1945 р. проявив винятковий героїзм при форсуванні р. Одер на північний захід від м. Бреслау, розширенні плацдарму і оточенні Бреславського угруповання німців. 10 лютого 1945 в атаці він, вирвавшись уперед на своїй машині, з ходу вогнем і гусеницями танка знищив 2 гармати і 3 міномета, а потім увірвався в колону противника і знищив 6 підвід і 8 автомашин з піхотою.
14 лютого 1945 р. танковий взвод під командуванням Малюги виступив назустріч ворогові, що рвався з оточення, в районі м. Бреслау. Два гітлерівські танки були знищені. Але ворожий снаряд підпалив танк М.С. Малюги. У машині, обійнятій полум'ям, екіпаж продовжував битися і підбив ще дві самохідні гармати ворога. Екіпаж танка загинув.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії старшому лейтенантові Малюзі Миколі Семеновичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденами Леніна ( посмертно), Червоної Зірки, медаллю «За відвагу».
Похований на місці боїв.
У Мелітополі ім'ям М.С. Малюги названа вулиця.
Біля головного входу до Таврійського Державного агротехнічного університету (тоді - інституту інженерів механізації сільського господарства) встановлено пам'ятник герою.
Ім’я М.С. Малюги увічнено на Алеї Героїв Радянського Союзу в м. Мелітополь.
Література про життя і діяльність