Любимський Олександр Павлович

13 - 110 років від дня народження Любимського Олександра Павловича (1907 - 1981), живописця, художника монументально-декоративного мистецтва (панно, розпис), заслуженого діяча мистецтв УРСР (1968), члена Харківського відділення Спілки художників України (1938), учасника республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставок, учасника Другої світової війни, уродженця м. Мелітополя.

Український художник Олександр Павлович Любимський народився 13(26) березня 1907 р. в м. Мелітополь. У 1927-1932 рр. навчався у Харківському художньому інституті. Його вчителями були відомі художники Микола Бурачек, Олексій Кокель (Афанасьєв), Семен Прохоров.

З 1933 року митець був учасником численних республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставок. О. П. Любимський - один з творців Спілки художників України, членом Харківського відділення якої був з 1938 року.

В роки Другої світової війни - учасник бойових дій.

У 1947-1965 рр. викладав в Харківському державному художньому інституті (з 1949 р. - доцент). Він виховав кілька поколінь молодих художників, серед яких Анатолій Алексєєв, Аркадій Вичугжанін, Адольф Константинопольський, Всеволод Парчевський, Віола Пушкарьова, Георгій Хаджинов, Олександр Хмельницький, Владислав Шаламов.

В 1968 р. художнику присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Серед його творів: «Спуск до шахти» (1932), «Вечір у степу» (1937), панно «Збирання яблук» у павільйоні УРСР на ВДНГ СРСР (у співавторстві з Михайлом Рибальченком, 1939), «Не можна забути» (1968), «Зорі назустріч», «В думах про майбутнє» (обидва - 1969), «Первісток» (1971), «В обідню перерву»(1977) - чотири останні у співавторстві з М. Рибальченком, (1979), «Юніори» (1980).

У співавторстві з М. Рибальченком виконав низку творів на шевченківську тематику: панно «Т. Шевченко серед російських письменників-демократів»; картини «Т. Шевченко серед казахів», «Малий Тарас слухає розповідь свого діда про Коліївщину» (всі - 1940). Графічні твори «Т. Шевченко з сестрою Яриною», «Т.Г. Шевченко, Марко Вовчок і І.С Тургенєв» (обидва - літографії, 1961), «Думи мої, думи», «Дитинство Тараса», «Вербичка» (всі - лінографії, 1964, у співавторстві з Михайлом Рибальченком і Борисом Ваксом).

Помер Олександр Павлович Любимський 19 квітня 1981 р. в Харкові.

Література про життя та діяльність

     Любимський Олександр Павлович. // Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - К. : Головна редакція УРЕ, 1974-1985. - Т. 6. - 1981.

     Любимський Олександр Павлович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [сайт]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Любимський_Олександр_Павлович (дата звернення: 28.10.2016). – Назва з екрану.

     Любимський Олександр Павлович [Електронний ресурс] // Славетні запоріжці. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=6445&lang=ukr&news_code (дата звернення: 28.10.2016). – Назва з екрану.