12 – 95 років від дня народження Кокорева Павла Андрійовича (1921-1986), Героя Радянського Союзу, учасника визволення м. Мелітополя.
Кокорев Павло Андрійович народився 13 липня 1921 року в селі Борісцево нині Заволзького району Івановської області в сім'ї селянина. Росіянин. У ранньому дитинстві залишився сиротою, виховувався у тітки в сусідньому селі. Закінчив 7 класів і школу ФЗН в місті Наволоки. Працював ткачем на ткацькій фабриці, токарем.
У Червоній Армії з 1941 року. Брав участь в обороні Москви, Сталінградській битві.
Відзначився у боях за місто Мелітополь восени 1943 року. 18 жовтня 1943 р. стрілецький полк, у складі якого воював сержант Кокорев, сходу форсував річку Молочну, але розвинути наступ на місто Мелітополь не зміг і залишився обороняти захоплений плацдарм. При відбитті контратаки противника Кокорев викотив гармату на пряму наводку і влучним пострілом спочатку знищив штурмове знаряддя і потім 4 станкових кулемета з обслугою. Наступного дня з підходом основних сил розгорнувся наступ на місто. В одному з боїв 20 жовтня бійці Кокорева загинули, а сам він отримав осколкові поранення. Перемагаючи біль, сержант продовжував вести вогонь з гармати по танках і піхоті ворога. Влучними пострілами підбив 2 танки і знищив до сорока ворожих автоматників. Тільки коли контратаку було відбито, стікаючого кров'ю Кокорева понесли на носилках в тил.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року за зразкове виконання завдань командування по прориву сильно укріпленої смуги ворога, звільнення міста Мелітополь і проявлені мужність і геройство сержантові Кокореву Павлу Андрійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Після одужання Кокорев повернувся на фронт, брав участь у визволенні Севастополя.
У 1945 році прискореним курсом Кокорев закінчив Рязанське артилерійське училище, в 1954 році - три курси Військової академії імені Дзержинського. У 1954 році в званні старшого лейтенанта за станом здоров'я Кокорев був звільнений у запас. Проживав у Ленінграді, працював спочатку вчителем фізичної культури в школі, потім робітником на Кіровському і Адміралтейському заводах.
Помер Павло Андрійович Кокорев 25 квітня 1986 року.
Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Ім’я Героя увічнено в м. Мелітополь на Алеї Героїв Радянського Союзу.
Література про життя та діяльність
Куперман В. На берегах Молочної : нариси про Героїв Радянського Союзу : 50-річчю Великої Перемоги присвячується. Вип. ІІ / В. Куперман, М. Мохов. – Мелітополь : Міська друкарня, 1994. – 100 с. – Із змісту : Прямою наводкою : [П.А. Кокорев]. – С. 46-47.
Кокорев Павел Андреевич // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ. / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 108-109.
Кокорев Павел Андреевич [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=2762 (дата обращения: 30.10.2015). – Загл. с экрана.
