П`ятниця, 26.04.2024, 02:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна  Мій профіль Вихід Вхід                                                                               
Про ЦБС
Користувачам
Статистика

OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Європа-це ми
BookCrossing
Наші партнери
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Пошук

Карачун Володимир Григорович

    Карачун Володимир Григорович народився 14 березня 1914 року в селі Кухтічі нині Узденського району Мінської області (Білорусь) в сім'ї селянина. Білорус. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року.

    В Червоній армії з 1936 року. У 1939 р. закінчив Сталінградське військове авіаційне училище льотчиків. Учасник визвольного походу радянських військ у Західну Україну в 1939 році. Потім був льотчиком - інструктором в Мелітопольському військовому авіаційному училищі. У квітні 1943 року направлений на фронт командиром ланки 947-го штурмового авіаційного полку 289-ї штурмової авіаційної дивізії. Брав участь у боях за визволення Мелітополя.

    За війну Володимир Карачун здійснив 133 бойових вильоти на розвідку, бомбардування і штурмівку військових об'єктів супротивника. Особисто знищив 27 танків, 112 автомашин з вантажем і живою силою, 46 гармат польової і зенітної артилерії, 6 самохідних установок, 17 мінометів, 19 вагонів з живою силою і технікою, 3 літаки на аеродромі, 2 паровоза, 7 цистерн з пальним, багато живої сили ворога, провів 17 повітряних боїв, в яких збив у групі 2 ворожих літака.

     У 1946 році за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм капітану Володимиру Григоровичу Карачуну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка".

    Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах. У 1949 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. Служив в Приморському краї, Саратові, Прикарпатті. У 1957 році командир авіаційного полку підполковник Карачун звільнений у запас.

     Жив і працював у Мелітополі. Помер 25 червня 1998 року.

    Нагороджений п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

    Почесний громадянин Мелітополя.

    Ім’я В.Г. Карачуна увічнено на Алеї Слави в м. Запоріжжі та Алеї Героїв Радянського Союзу в м. Мелітополі. На будинку, де жив герой (вул. Північно-лінійна, 106), встановлена меморіальна дошка на його честь.

 

Література про життя та діяльність отсюда

     Карачун Владимир Григорьевич // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ./ сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С.104-105.

     Над знакомыми местами // Подвигом славны твои земляки : рассказы о Героях Советского Союза / [авт. коллектив: Ф.Г. Блинов, И.П. Мысленков, В.А. Слободченко и др.]. – Запорожье, 1962. – С. 112-115.

     Карачун Владимир Григорьевич [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=16282 (дата обращения: 31.07.2013). – Загл. с экрана.

     Волков Д. Помним наших героев. Владимир Григорьевич Карачун // Мелитоп. вести : [сайт]. - Режим доступа: http://www.mv.org.ua/news/56844-pomnim_nashih_geroev_vladimir_grigorevich_karachun.html  (дата обращения: 17.10.2013). – Загл. с экрана.


Сайт створений при підтримці ЕГФ ЗНУ в м.Мелітополі