95 років від дня народження Демьохіна Андрія Васильовича (1921-1946), Героя Радянського Союзу, учасника боїв за Мелітополь.
Демьохін Андрій Васильович народився 6 грудня 1921 року в селі Думиничи Калузької області, в сім’ї робітника. З 1925 року жив у місті Луганську. Закінчив школу-семирічку в 1937 році, Ворошиловградський аероклуб в 1938 році. Працював слюсарем-лекальником. У Червоній Армії з 1941 року. У 1942 році закінчив Енгельське військове авіаційне училище. У діючій армії з вересня 1942 року. З грудня 1942 року - пілот 503-го штурмового авіаполку на Сталінградському фронті.
Командир ланки 503-го штурмового авіаційного полку (206-я штурмова авіаційна дивізія, 7-й штурмовий авіаційний корпус, 8-а повітряна армія, 4-й Український фронт) лейтенант Андрій Демьохін до 25 жовтня 1943 року здійснив 97 бойових вильотів.
5 жовтня 1943 року Демьохін у складі шести ІЛ-2 штурмував чотири ешелони на коліях станції Мелітополь і склади ПММ і боєприпасів на північній і східній околицях станції. З 12 по 20 жовтня 1943 року здійснив 6 бомбардувально-штурмових ударів по прориву сильно укріпленого рубежу противника по річці Молочній і звільненню м. Мелітополя. 15 жовтня 1943 р. виконував бойове завдання зі знищення військ в м. Мелітополі. Трьома заходами бомбардував і штурмував арт-мінометні позиції в садах, по вулицях м. Мелітополя,, в районі церкви. В результаті знищив мінометну і артилерійську батареї і 20 солдатів противника.
Навесні 1944 року, повертаючись на свій аеродром після виконання бойового завдання, лейтенант Демьохін здійснив посадку на територію зайняту противником і благополучно вивіз на своєму літаку-штурмовику «ІЛ-2» (з повітряним стрільцем) екіпажі двох пошкоджених радянських літаків: пілота літака-винищувача «Як-3» і пілота зі стрільцем штурмовика «ІЛ-2».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 квітня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Демьохіну Андрію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Продовжував воювати до Перемоги. У 1944 році був призначений заступником командира ескадрильї в своєму полку. До травня 1945 року виконав 118 бойових вильотів.
Після війни A.B. Демьохін продовжував служити у ВПС.
8 жовтня 1946 р. старший лейтенант Демьохін трагічно загинув при виконанні службових обов’язків. Похований в місті Червоноармійськ (нині Радзивілів) Рівненської області України.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня. Червоної Зірки, медалями.
В Мелітополі ім’я Андрія Васильовича Демьохіна увічнене на Алеї Героїв Радянського Союзу.
Література про життя та діяльність
Демехин Андрей Васильевич // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ. / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 72-73.
Куперман В. На берегах Молочної : нариси про Героїв Радянського Союзу : 50-річчю Великої Перемоги присвячується. Вип. ІІ / В. Куперман, М. Мохов. – Мелітополь : Міська друкарня, 1994. – 100 с. – Із змісту : Крило бойового друга : [А.В. Дєміхін]. – С. 31-32.
Демехин Андрей Васильевич [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7185 (дата обращения: 31.10.2015). – Загл. с экрана.
