95 років від дня народження Алелюхіна Олексія Васильовича (1920-1990), двічі Героя Радянського Союзу, учасника боїв за визволення Мелітополя від фашистських загарбників.
Народився Алелюхін Олексій Васильович 30 березня 1920 року в селі Кесова Гора, нині селище міського типу Тверської області. Закінчив початкову школу. Працював на Московській фабриці канцелярських товарів, одночасно навчався в планерній школі. З 1938 року в лавах Червоної Армії, в 1939 році закінчив Військову авіаційну школу імені В.П. Чкалова.
З червня 1941 року молодший лейтенант О.В. Алелюхін на фронтах Великої Вітчизняної війни. Воював у складі 69-го (з 7 квітня 1942 року - 9-го Гвардійського) винищувального авіаційного полку. Бойовий шлях розпочав у небі Одеси на І-16, потім боровся на ЛаГГ-3 і Як-1. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за 265 бойових вильотів і участь в 65 повітряних боях, в яких він особисто збив 11 літаків супротивника і 6 у складі групи, гвардії капітан О.В. Алелюхін удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
З середини серпня 1943 р. літав на американській «Аерокобрі». Під час Мелітопольської операції в одному бою дев'ятка під командуванням Алелюхіна сміливо атакувала 50 бомбардувальників противника, що йшли під прикриттям винищувачів. Радянські льотчики, збивши ведучі літаки, розстроїли бойовий порядок літаків супротивника і посіяли паніку серед фашистських льотчиків. Тікаючи, гітлерівські бомбардувальники скинули бомбовий вантаж на позиції своїх військ.
До кінця жовтня 1943 р. виконав 410 бойових вильотів, в 114 повітряних боях особисто збив 26 літаків супротивника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу.
З кінця жовтня 1944 року і до закінчення бойових дій гвардії майор Алелюхін воював на Ла-7. Всього за роки війни здійснив 601 бойовий виліт, провів 123 повітряних бою, особисто збив 28 ворожих літаків і ще 6 у складі групи.
Після війни продовжив службу в Збройних Силах країни. Перебував на командних посадах. У 1948 році закінчив Військову академію імені М.В. Фрунзе, в 1954 році - Вищу військову академію імені К.Є. Ворошилова. У 1950 році гвардії полковник О.В. Алелюхін призначений командиром новосформованої 28-ї винищувальної авіаційної дивізії. З листопада 1950 р. по лютий 1951 р. на чолі з’єднання брав участь у бойових діях Корейської війни, бойових вильотів не виконував. З 1985 року генерал-майор авіації О.В. Алелюхін - у відставці. Жив у Москві. Помер 29 жовтня 1990 року.
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-го ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» 3-го ступеня, медалями. Ім’я героя увічнено в м. Мелітополь на Алеї Героїв Радянського Союзу.
Література про життя та діяльність
Куперман В. На берегах Молочної : нариси про Героїв Радянського Союзу : 50-річчю Великої Перемоги присвячується. Вип. ІІ / В. Куперман, М. Мохов. – Мелітополь : Міська друкарня, 1994. – 100 с. – Із змісту: В небі Алелюхін!. – С. 6-7.
Алелюхин Алексей Васильевич // Вечная слава Мелитопольщины : крат. биогр. справ. / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 14-15.
Алелюхин Алексей Васильевич [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=972 (дата обращения: 31.10.2014). – Загл. с экрана.
