Понеділок, 23.09.2019, 06:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна  Мій профіль Вихід Вхід                                                                               
Про ЦБС
Користувачам
Статистика

OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Європа-це ми
BookCrossing
Наші партнери
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Пошук

Кальян Леонід Петрович

 17 - 100 років від дня народження Кальяна Леоніда Петровича (1917-1991), Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача, уродженця Мелітополя, випускника Мелітопольського аероклубу.

Кальян Леонід Петрович народився 17 березня 1917 року в місті Мелітополі у сім’ї робітника. Українець. З 1934 року, закінчивши школу ФЗУ, працював слюсарем-інструментальником на заводі імені Воровського в Мелітополі. У 1936 році закінчив аероклуб і працював у ньому інструктором.  

У Червоній Армії з 1937 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків.

На фронтах Другої світової війни з листопада 1941 року. Бойове хрещення отримав у 565-му винищувальному авіаційному полку ППО (6-й винищувальний авіаційний корпус ППО Москви). Після того, як наказом від 27 вересня 1941 року одна ескадрилья полку була передана на укомплектування 487-го винищувального авіаційного полку, Л. П. Кальян став командиром 3-ї ескадрильї цього полку, прослуживши в ньому до 1943 року.

Його ескадрилья відрізнялася високою дисципліною та льотною майстерністю. Сотні разів вилітав Кальян на виконання бойових завдань по знищенню техніки і живої сили противника, завдаючи йому значних втрат.

Відзначився він і навесні-влітку 1943 року, борючись вже в складі іншої частини. 12 березня 1943 року, при відбитті нальоту 84-х німецьких бомбардувальників на залізничний вузол Валуйки Бєлгородської області командир ескадрильї 573-го винищувального авіаційного полку (101-я винищувальна авіаційна дивізія, війська ППО) капітан Л. П. Кальян на чолі шістки винищувачів вступив в бій з німецькою авіаційною армадою. Не втрачаючи самовладання, радянські льотчики кинулися в атаку. Зайшовши в хвіст одному з ворожих літаків, наблизившись і натиснувши гашетку, Кальян змусив бомбардувальник каменем полетіти вниз. Побачивши, що, захоплений боєм, радянський винищувач залишився один, німці відкрили по ньому масований вогонь. Але Кальян вміло пішов з-під вогню і, розвернувшись, знову почав лобову атаку ворога. Однак фашисти точно визначили рух літака Кальяна, і кілька ворожих куль продірявили його бойову машину. Незважаючи на труднощі управління пошкодженим «ЯКом», відважний комеск продовжував бій.

Один з фашистів попрямував прямо на нього. Але Кальян встиг випередити німця і першим дав чергу по ньому. Другий німецький літак звалився на землю; інші, не витримавши сміливого натиску, кинулися врозтіч.

Льотчики І. Бухтияров і А. Koковікін, ведені Л. Кальяном  і натхнені його мужністю, розстрілявши весь боєзапас, почали таранити машини ворога. У 40-хвилинному поєдинку наші льотчики збили 7 ворожих літаків, включаючи 2 машини, знищені тараном. Леонід Кальян збив в цьому бою 2 бомбардувальника Ні-111. Противник скинувши бомби, не доходячи до мети, повернув назад.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» капітану Кальяну Леоніду Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

За роки війни льотчик-винищувач, беручи участь в повітряних боях, збив особисто п’ять ворожих літаків і стільки ж - у групі.

У воєнні роки Л.П. Кальян підтримував тісний зв'язок з колективом Мелітопольського заводу ім. В. Воровського, на якому працював до призову в армію. Його було присвоєно інструментальному цеху цього заводу.

Після війни Леонід Петрович продовжував службу у Військово-повітряних силах. З 1953 року підполковник Л. П. Кальян - в запасі, а потім у відставці. Жив у Києві, і до виходу на пенсію працював старшим інженером у «Укргіпрограді».

Помер Леонід Петрович Кальян 20 червня 1991 року. Похований у Києві.

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Мелітопольці свято шанують пам’ять свого Героя-земляка. Ім’я Л.П. Кальяна увічнено в м. Мелітополі на Алеї Героїв Радянського Союзу На будівлі аероклубу, де раніше розташовувалася Мелітопольська авіаційна школа, в якій навчався Герой, 17 серпня 2013 року встановлено меморіальну дошку.

 

Література про життя та діяльність

     Кальян Леонид Петрович // Герои Советского Союза : крат. биогр. слов. / пред. редкол. И.Н. Шкадов. – М., 1987. – Т. 1 : Абаев-Любичев. – С. 616.

     Кальян Леонид Петрович // Вечная слава Мелитопольщины : краткий биогр. справочник / сост. Н.В. Мохов. – Мелитополь, 2005. – С. 100-101.

     Мохов Н. Ровесник Октября : [Кальян Леонид Петрович] / Н. Мохов, В. Куперман // Золотые звёзды мелитопольцев : очерки о Героях Советского Союза / Н. Мохов, В. Куперман. – Мелитополь, 1993. – С. 31-32.

     Лукаш И.М. Только один бой… : [Герой Советского Союза Леонид Петрович Кальян] // Лукаш И.М. Солдаты славы не искали : очерки о Героях Советского Союза – уроженцах Запорожской области / И.М. Лукаш. – Днепропетровск, 1984. – С. 95-98.

     Форис А. В Мелитополе увековечили 17 Героев Советского Союза / Анна Форис // Наш город. – 2013. – 21-28 авг. - С. 22.

     Отважный комэск : строки истории Мелитопольского аэроклуба. Герои Советского Союза, «ставшие на крыло» в Мелитополе [Л.П. Кальян] / биография предост. Уфаркиным Н.В. ; использ. выдержки из интернет-материалов по книге М.Ю. Быкова «Победы сталинских соколов» // Новий день. – 2013. – 2 жовт. – С. 17. - (Город дал соколятам крылья. Они ему боевую славу).

     Кальян Леонид Петрович [Электронный ресурс] // Герои страны : [сайт]. – Режим доступа: http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=6282 (дата обращения: 28.10.2016). – Загл. с экрана. 

 


Сайт створений при підтримці ЕГФ ЗНУ в м.Мелітополі